Новини, Анонси, Події ЄС
июля 13, 2010 Международное сотрудничество
Новини минулого тижня:
Події в ЄС
12 липня 2010: зустріч країн-членів зони євро у Брюсселі
12 липня 2010: 12-й форум з прав людини «Інструменти забезпечення прав людини у ЄС та Лісабонський договір: поточний стан справ та перспективи на майбутнє». Орга нізатори: Європейська Комісія та Бельгія (країна, яка наразі головує у Раді ЄС)
http://europa.eu/eucalendar/eventpopup.shtml?eventId=1275104
14 липня 2010: Єврокомісія ініціює зустріч з представниками нафтового та газового бізнесу
http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction.do?reference=IP/10/779
Ґюнтер Г.Eттінґер (Єврокомісар з енергетики) та Янез Поточнік (Єврокомісар з довкілля) проведуть зустрічі з представниками нафтових та газових компаній. Головна мета зборів — обговорення рівня безпеки у місцях видобутку нафти та ревізія чинного законодавства ЄС у цьому секторі.
16 липня 2010: запуск електронного порталу юридичної допомоги для громадян Євросоюзу
20 липня 2010: Єврокомісія оголосить п ерелік найбільших за всю історію ЄС грантових проектів, покликаних розвивати інновації та науку. Загальна сума фінансування — 6 млрд. євро
Новини тижня (5 липня — 12 липня)
Відносини ЄС та України
Ван Ромпей: реформи — запорука поглиблення двосторонніх відносин між Україною та ЄС
Реформи в Україні — один з найважливіших елементів розвитку відносин з Європейським Союзом. Таку думку озвучив Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей під час свого візиту до Київа, що відбувся 9 липня.
«Ми розуміємо, що проблеми, з якими зіштовхнулася Україна, дуже
складні і часто вимагають політично важких рішень. Проте такі рішення необхідні, якщо країна прагне якнайшвидше повернутися до стабільного зростання», — підкреслив Ва н Ромпей.
Президент Європейської Ради схвально поставився до відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Відновлення співпраці «готує ґрунт для надання 610 млн. євро макрофінансової допомоги Україні з боку Євросоюзу», — наголосив Ван Ромпей.
Окрім того, сторони обговорили питання Угоди про асоціацію, зони вільної торгівлі та безвізового режиму. Президент Європейської Ради відзначив прогрес України у цих площинах. «Ми почнемо працювати над переліком завдань, які Україна має виконати для встановлення безвізового режиму з ЄС», — відзначив він.
Нагадаємо, що Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей перебував з робочим візитом у Києві 9 липня. Він зустрівся з Президентом України Віктором Януковичем, Прем'єр-Міністром Миколою Азаровим та Головою Верховною Ради Володимиром Литвином. Детальніше
Членство у ЄС
Європарламент: Ісландія готова до вступу до ЄС
Депутати Європейського Парламенту схвалили заявку Ісландії на членство у ЄС. Про це йдеться у резолюції, ухваленій на сесії Європарламенту 7 липня.
Законодавчий орган ЄС офіційно дав зелене світло для старту перемовин про вступ Ісландії у Євросоюз. «Членство Ісландії дозволить ЄС відігравати більш активну роль у регіоні Арктики», — вважає Крістіан Дан Преда, депутат Європарламенту від Європейської народної партії.
У резолюції зазначається, що Ісландія має досить високий ступінь відповідності свого законодавства нормам ЄС, зокрема у сфері роботи єдиного ринку. Однак країні все ще слід провести низку реформ, які б стосувалися проблем організації та функціонуваня системи фінансового нагляду та системи гарантування депозитів.
Євродепутати також закликали Рейк'явік до реформування судової системи. Стурбованість членів Європарламенту викликало домінування міністерства юстиції і прав людини у призначенні суддів, прокурорів і вищих судових посадових осіб.
Окрім того, європарламентарі просять ісландський уряд припинити китобійний промисел, який суперечить законодавству ЄС.
Нагадаємо, що Ісландія подала заявку на вступ до ЄС 23 липня 2009 року. 17 червня поточного року Європейська Рада вирішила розпочати перемовини з цією країною про приєднання до Євросоюзу.
Нагадаємо також, що Ісландія є членом НАТО, Шенгенської зони та має зону вільної торгівлі з ЄС. Детальніше
Міжнародні відносини
ЄС підтримав намаган ня Грузії інтегрувати проблемні регіони мирним шляхом
ЄС схвалив прийнятий Грузією «План дій зі стратегії залучення» — документ, який визначає пріоритети державної політики щодо окупованих територій Абхазії та Південної Осетії. Про це йдеться у заяві Кетрін Ештон, Високого представника у справах зовнішніх відносин та безпекової політики.
«Цей документ — вагомий крок до розробки зваженої політики взаємодії з населенням Абхазії та Південної Осетії. Він також має створити сприятливі умови для діяльності міжнародних та неурядових організацій у колишніх конфліктних зонах», — підкреслила Ештон.
Вона також наголосила, що ЄС підтримує «безпеку та стабільність Грузії, на основі повної поваги до принципів незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, визначених міжнародним правом».
Нагадаємо, що 3 липня Уряд Грузії затвердив проект з імплементації державної стратегії щодо Абхазії та Південної Осетії — «План дій зі стратегії залучення». Його мета — поступове мирне скорочення ізоляції конфліктних регіонів за допомогою їхньої соціально-економічної інтеграції в Грузію. Детальніше
Європейське законодавство
Європарламент схвалив концепцію Служби зовнішньої дії ЄС
Європейські депутати схвалили концепцію Служби зовнішньої дії — органу, відповідального за зовнішню політику ЄС. Про це йдеться у резолюції, прийнятій 8 липня.
Згідно з рішенням, у разі відсутності Високого представника з питань зовнішніх відносин і безпекової політики (Кетрін Ештон) її зможуть заміщати інші європейські високопосадовці. До цієї групи належать: Єврокомісари з питань розширення та європейської політики сусідства (Штефан Фюле), з політики розвитку (Андріс Пібалґс), з міжнародної с півпраці, гуманітарної допомоги та врегулювання криз (Крісталіна Ґеорґієва) та Міністр закордонних справ країни, що головує у ЄС (нині ним є бельгієць Стівен Ванаккере).
60% персоналу дипломатичного корпусу становитимуть постійні працівники, ще третина — представники дипломатичних служб країн-членів Євросоюзу. Такий розподіл місць має зберегти європейську ідентичність зовнішньополітичного органу ЄС, вважають депутати.
Контроль над програмами зовнішньої співпраці, політикою сприяння розвитку та політикою сусідства залишиться, як і раніше, за Єврокомісією — всупереч пропозиції Ештон, яка пропонувала перевести їх під компетенцію Служби зовнішньої дії. Пропозиції щодо змін з політики розвитку готуватимуться спільно обома інституціями (Єврокомісією та Службою зовнішньої дії).
Окрім того, резолюцією передбачена політична та фінансова підзвітність Служби зовнішньої дії перед Європарламентом.
Г оловний дипломатичний орган ЄС складатиметься з центральної адміністрації та 136 колишніх делегацій Єврокомісії за кордоном. Штаб-квартира інституції перебуватиме у Брюсселі.
Нагадаємо, що у кінці червня представники усіх основних інституцій ЄС дійшли згоди щодо визначення принципів роботи та базової структури центрального апарату Служби зовнішньої дії.
Раніше, у квітні, міністри зовнішніх справ країн-членів домовилися про принципи формування дипломатичного корпусу Служби.
Нагадаємо також, що Служба зовнішньої дії стане новим зовнішньополітичним органом ЄС. До створення цієї інституції спонукали зміни, запроваджені Лісабонським договором. Договір посилив роль наднаціональних структур у закордонній політиці Союзу, запровадивши посаду постійного Високого представника у справах зовнішніх відносин та безпекової політики. Документ також об'єднав зовнішньополітичні функції різних інституцій ЄС (Єврокомісії, Ради ЄС , держав Союзу) в одному органі. Детальніше
Єврокомісія готується до реформи пенсійного законодавства
Європейська Комісія дала страт широкомасштабній публічній дискусії з пенсійної реформи. Головна мета змін — адекватна реакція на виклики у пенсійному законодавстві, зумовлені економічною кризою.
Зміни у пенсійному законодавстві — це складний комплекс реформ з виваженим підходом до ефективного поєднання усіх елементів економічної та соціальної політики, вважають у Єврокомісії.
Тому одне з основних питань публічної дискусії — подовження терміну пенсійного віку. Також Брюссель має на меті забезпечити мобільність пенсійного сектору по всій території ЄС та переглянути усі можливі прогалини у відповідній законодавчій базі.
Забезпечення відкритості та доступу до інформації про особисті пенсійні доходи — ще одне питання, що входить до порядку денного публічних дебатів.
Окрім того у Єврокомісії планують оцінити ризики, пов'язані з можливою неплатоспроможністю з боку пенсійних фондів та роботодавців.
Консультаційний період триватиме до 15 листопада. Після нього Єврокомісія вироблятиме конкретний план дій пенсійної реформи. Детальніше
Європейське громадянство
Майже 700 тис. осіб отримали європейське громадянство у 2008 році
У 2008 році 696 тис. осіб отримали громадянство країн-членів Європейського Союзу. У 2007 році таких випадків було 707 тис.
За даними Євростату, найбільшу групу нових громадян ЄС склали вих ідці з Африки (29% від загальної кількості отриманих громадянств), європейських країн, що не входять у ЄС (22%), Азії (19%), а також Північної та Південної Америки (17%).
Країни-лідери за наданням громадянства: Франція (137 тис. осіб), Великобританія (129 тис.) та Німеччина (94 тис.). Саме ці країни разом склали 50% від загальної кількості задоволених прохань у 2008 році.
Найбільше паспортів країна-члена ЄС отримали марокканці (64 тис. осіб, 45% з яких зареєстрували у Франції), турки (50 тис., 49% з яких залишилися у Німеччині), еквадорійці (27 тис., 93% з яких знайшли притулок в Іспанії), алжирці (23 тис., 88% з яких вибрали своєю другою батьківщиною Францію) та іракці (20 тис., 44% з яких тепер проживатимуть у Великобританії). Детальніше
Культура
Єврокомісія: кіноіндустрія потребує нових підходів у збереженні кінострічок
Сучасній кіноіндустрії Європи не вистачає новітніх підходів до вирішення проблеми належного зберігання своєї продукції. Такі висновки Європейської Комісії, опубліковані 6 липня.
Високопосадовців у Брюсселі непокоять застарілі методи зберігання відзнятих стрічок. Традиційна модель резервування фільмів у закритих коробках у сховищах не може гарантувати їхню доступність для майбутніх поколінь, вважають у Єврокомісії.
Саме тому Єврокомісія прагне нових підходів захисту та забезпечення доступу до європейського кіно.
Неелі Крус (Віце-президент Єврокомісії) вважає, що таким підходом має стати застосування провідних методик сучасності — цифрових технологій. Саме вони мають повністю змінити методологію збору, відновлення та резервації стрічок.
Головна ж роль у впровадженні нових методів відв одиться спеціальним інституціям, які опікуються питаннями збереження кінематографічної спадщини ЄС.
Звіт є першим етапом з оцінки застосування цифрових технологій у кіноіндустрії Євросоюзу. Наразі Єврокомісія оголосила тендер, метою якого є пошук усіх можливих шляхів розв'язання цієї проблеми. Детальніше
Веб-сайт тижня
Сайт Європейської Комісії з інформаційного суспільства
http://ec.europa.eu/information_society/index_en.htm
На цьому сайті ви знайдете інформацію про телекомунікації, Інтернет-технології, європейське законодавство з мобільного зв'язку, а також про політику Євросоюзу у сфері розвитку цифрових технологій.
Відео з персональної колекції Президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея: візит до України 9 липня
http://vloghvr.consilium.europa.eu/?p=2115
Представництво Європейського Союзу в Україні та Білорусі всіляко вітає якнайбільше поширення його інформаційної продукції серед українських та білоруських ЗМІ, органів державної та місцевої влади, громадських організацій, аналітичних центрів, освітніх установ тощо.
Загрузка ...
Оставить комментарий или два