Новини, Анонси, Події ЄС
Янв 25, 2010 Международное сотрудничество
Новини минулого тижня:
Кетрін Ештон: Іран ігнорує співпрацю з МАГАТЕ
Трагедія на Гаїті уносить близько 200 тисяч життів. – ЄС допомагає сотнями мільйонів євро
ЄС потурбується про фінансову стабільність країн-кандидатів
Іспанія пропонує жорсткішу економічну стратегію
У ЄС падають обсяги будівництва
Європа врятує молочну галузь
ЄС переобирає Омбудсмана
Анонси подій:
Події в ЄС
25 січня — Засідання Ради ЄС із зовнішніх відносин – Брюссель
2 лютого : публікація Доповіді про соціальну ситуацію в ЄС
11 лютого — Неформальна зустріч голів держав та урядів країн-членів ЄС
Події в Україні
27 січня – Інформаційні дні програми Темпус для вищих навчальних закладів Західної України
28 січня – семінар щодо правового та соціального захисту дітей, які шукають притулку, та дітей-біженців в Україні
28-29 січня – другий семінар щодо підтримки аграрних виробничих груп, пілотні області Криму – Саки, Ніжнегорськ
Новини тижня (18 січня – 25 січня)
Міжнародні стосунки
Кетрін Ештон: Іран ігнорує співпрацю з МАГАТЕ
Виступаючи 19 січня у Європейському Парламенті, Високий представник ЄС правах зовнішніх відносин та безпекової політики Кетрін Ештон розкритикувала Тегеран за ігнорування співпраці з Міжнародною агенцією з атомної енергетики (МАГАТЕ).
Усупереч результатам останньої зустрічі між колишнім Високим представником ЄС Хав’єром Соланою та іранським переговірником Саедом Джалілі, «Іран відкинув проект угоди, запропонований МАГАТЕ». Тегеран також відмовився продовжувати переговори з ядерних питань, заявила Ештон.
«Наша мета полягає в тому, щоб переконатися, що Іран будує свою ядерну програму тільки для мирних цілей», — говорить Ештон. «Де фіцит довіри до Ірану виріс, коли ми дізналися, що Іран будує ще один комплекс збагачення урану, вчасно не повідомивши про це МАГАТЕ». За словами керівниці зовнішньої політики ЄС, Іран досі не співпрацює повною мірою з МАГАТЕ та не шанує своїх міжнародних зобов’язань».
Виступ Ештон спровокував жваві дебати в страсбурзькій залі Європарламенту. Для британського депутата Чарлза Теннока іранська впертість є насправді «безжальними ядерними амбіціями [іранського президента] Ахмадінеджада», однак протести в Тегерані свідчать, що «іранський режим та іранський народ – це не одне й те саме».
«Я виграла вибори в своїй країні, критикуючи уряд», — говорить нідерландська депутатка від ліберальної фракції Марієте Схааке, — але в Ірані «молодих жінок, які чинять так само як я, заарештовують, б’ють та ґвалтують».
Натомість депутатка від зелених та голова місії Європейського Парламенту до Ірану (візит якої іранська влада нещодавно заборонила) Барбара Льохбілер переконує, що Європа має бути також критичною щодо себе, а не лише до іранського режиму. Чимало європейських країн поставляли до Ірану технології, що потім дозволили іранському урядові придушувати протести та цензурувати громадянські виступи, говорить вона. Питання санкцій також залишається двозначним, адже неясно «чи санкції вестимуть до зміни уряду, чи тільки нанесуть шкоду суспільству».
Трагедія на Гаїті уносить близько 200 тисяч життів. – ЄС допомагає сотнями мільйонів євро
Катастрофічний землетрус на Гаїті зачепив близько 3 мільйонів людей, причому кількість жертв продовжує зростати, твердить Високий представник ЄС Кетрін Ештон. «ЄС відповів швидко – не задля самореклами, а прагнучи допомогти людям, що опинилися у скруті», — говорить керівниця зовнішньої політики ЄС.
За даними рятувальних служб, під завалами будівель після землетрусу було знайдено близько 80 тисяч померлих; серед тих, кого витягли з-під завалів, вдалося врятувати тільки 132 особи. За оцінками уряду Гаїті, кількість жертв трагедії може досягти 200 тисяч осіб.
Унаслідок трагедії 2 мільйони осіб залишилися без своїх домівок. Близько 250 тисяч людей потребують екстреної медичної та гуманітарної допомоги. Загалом від землетрусу постраждало близько 3,5 мільйонів осіб.
Ба гато з тих, що вижив, втратили свої домівки, селища, рідних і близьких, зазнали тяжких поранень. Усі вони потребують підтримки.
Для допомоги постраждалим ЄС виділив понад 400 мільйонів євро. 30 мільйонів євро від Європейської Комісії та 92 мільйони євро від держав-членів ЄС пішли на екстрену гуманітарну допомогу постраждалим від землетрусу. 100 мільйонів євро від Європейської Комісії підуть на екстрену негуманітарну допомогу, головним чином на відновлювальні та реконструкційні роботи. Єврокомісія також пообіцяла надати 200 мільйонів євро у тривалішій перспективі.
Окрім фінансової, ЄС також надає експертну підтримку: на Гаїті повною мірою працює європейський Механізм захисту цивільного населення.
ЄС потурбується про фінансову стабільність країн-кандидатів
Європейський Центральний Банк та Європейська Комісія зреалізують проект, спрямований на посилення макро- та мікро-пруденційного нагляду у країнах Західних Балкан та Туреччині.
Проект, що коштуватиме 2,65 мільйони євро, проведе регіональні тренінги для близько 150 наглядачів із фінансових інституцій Хорватії, колишньої Югославської Республіки Македонія, Албанії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Туреччини, Сербії та Косово.
У тренінговій програмі братимуть участь спеціалісти Базельського комітету з банківського нагляду, Комітету європейських банківських наглядачів, Європейської банківської федерації, Європейського Парламенту, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та інших інституцій.
Економіка
Іспанія пропонує жорсткішу економічну стратегію
Прем’єр-міністр Іспанії (країни-голови в Раді ЄС) Хосе Луїс Родріґес Сапатеро минулого тижня виступив перед депутатами Європейського Парламенту, представивши пріоритети іспанського головування.
Як і можна було очікувати, найперший із них стосується економічного зростання та виходу з кризи. Сапатеро пропонує реалізувати жорсткішу економічну стратегію для всіх країн ЄС та запровадити санкції для держав, що її не дотримуватимуться. Якщо Європейський Союз продовжуватиме розвиватися тільки як 27 окремих національних систем, це послабить його конкурентоздатність на зовнішніх ринках, переконує іспанський лідер.
Для зміцнення міжнародної конкурентоздатності ЄС має також зменшити енергетичну залежність від зовнішніх постачальників ене ргоресурсів. А для цього треба побудувати «спільний енергетичний ринок», — твердить Сапатеро.
Єдиному ринкові ЄС посприятиме і розвиток цифрових технологій, зокрема становлення «цифрового внутрішнього ринку» включно з всеєвропейською системою електронної торгівлі.
Ще двома пріоритетами є екологічна політика (деякі депутати навіть порадили Сапатеро створити спеціальну посаду в ЄС, що опікуватиметься змінами клімату) та інвестування у дослідницьку діяльність та освіту, де ЄС має стати «провідним гравцем».
Утім, не всі пропозиції Сапатеро зустріли повне розуміння депутатів. Жозеф Доль, голова право-центристської фракції Європейської народної партії, очікувано скептично поставився до ініціатив соціаліста Сапатеро. За його словами, вони вестимуть до зростання бюджетного дефіциту, а в цьому показнику сама Іспанія відстає від норми, що вимагає від країн-учасниць зони євро мати дефіцит не більше від 3% від ВВП.
Представник європейських зелених Даніель Кон-Бендіт застеріг європейців від надмірного захоплення економічним зростанням. Надмірне зростання може бути руйнівним для клімату, тому «якщо ми не обговоримо, якого саме зростання ми прагнемо на рівні ЄС, ми зробимо ті самі помилки знову», — переконує він.
У ЄС падають обсяги будівництва
Обсяги будівництва в зоні євро протягом року впали на 8%, а в цілому ЄС побудували на 6,7% менше, ніж торік. Про це свідчать дані Євростату, який порівняв масштаби будівництва в листопаді 2009 та листопаді 2008 року.
Найбільше падіння статистична агенція ЄС зафіксувала в двох найновіших членах Союзу: Румунії (-24,4%) та Болгарії (-22,5%), за якими йдуть Словенія (-18, 1%) та Іспанія (-16,5%). Нагадаємо, що саме нові країни ЄС перед кризою переживали будівничий бум, що стимулював розвиток їхніх економік.
Приємно здивував результат Польщі, що попри кризу зберегла не тільки позитивне зростання ВВП, але й найбільше зростання будівництва в ЄС (+8,8% між листопадом 2009 та листопадом 2008 року). За Польщею йдуть її центральноєвропейські сусіди: Чехія (+6,4%) та Німеччина (+3,8%).
Європа врятує молочну галузь
Європейська Комісія виділила 17,9 мільйонів євро на підтримку своєї молочної галузі. Гроші підуть на реалізацію 13 спеціальних програм у 11 державах ЄС, що поліпшать доступ продукції до ринків ЄС та за кордоном.
У такий спосіб Єврокомісія профінансує рівно 50% загальноєвропейськ ої програми підтримки молочного сектору (з бюджетом у 35,8 мільйонів євро). Саме такий обсяг підтримки дозволяється законодавством ЄС. Інші 50% профінансують галузеві бізнесові організації.
Дії Єврокомісії стали відповіддю на молочну кризу, з якою ЄС зіткнувся влітку. Тоді галузь мусила реагувати на драматичне падіння цін, що мало руйнівні наслідки для багатьох підприємств.
Допомога від Єврокомісії, як і інші форми підтримки молочного сектору, не означатимуть, що ЄС перегляне свою позицію щодо зростання квот на виробництво молока. Позиція Єврокомісії залишається незмінною навіть попри те, що багато виробників вважають підвищення квот причиною, що веде до перевиробництва молока на ринку ЄС.
Нагадаємо, що Європейська Комісія здійснила низку реформ, покликаних підвищити роль вільної ринкової конкуренції в аграрному секторі ЄС. У молочній галузі це означало підвищення квот на виробництво молока. До цієї реформи Єврокомісія за допомогою квот чітко визначала, скільки молочних продуктів мають опинитися на ринку ЄС, в такий спосіб перешкоджаючи перевиробництву. Натомість нині вона відмовляється від подібних інтервенцій, дедалі більше покладаючись на вільну конкуренцію. Єврокомісія також планує повністю скасувати квоти до 2015 року.
Права громадян
ЄС переобирає Омбудсмана
20 січня Європейський Парламент переобрав Нікіфороса Діамандуроса на посаду європейського Омбудсмана.
За поновлення мандату Діамандуроса проголосували 340 депутатів Європарламенту.
Новообраний Омбудсман переконує, що пріоритетом у своїй роботі матиме якнайповніше дотримання прав громадян ЄС у рамках Лісабонського договору та Хартії засадничих прав. Серед цих прав він назвав «право на добре управління, право доступу до документів ЄС, право вступати в діалог із інституціями ЄС та право звертатися до Омбудсмана».
Нагадаємо, що європейського Омбудсмана обирають строком на п’ять років. Перший термін Діамандуроса на посаді Омбудсмана тривав від 1 квітня 2003 року. Омбудсман піклується про те, аби інституції, органи та установи ЄС не порушували прав людини та громадянина ЄС.
Веб-сайт тижня
Офіційний веб-сайт ініціативи «2010 – Європейський рік боротьби проти бідності та соціального вилучення»
21 січня у Мадриді Європейська Комісія та уряд Іспанії (країни-голови Ради ЄС) презентували ініціативу «2010 – Європейський рік боротьби проти бідності та соціального вилучення». Ініціатива триватиме під гаслом «Зупинімо бідність уже сьогодні!».
Відео тижня
Відео: бідність все ще залишається реальною у Європі
Представництво Європейського Союзу в Україні та Білорусі всіляко вітає якнайбільше поширення його інформаційної продукції серед українських та білоруських ЗМІ, органів державної та місцевої влади, громадських організацій, аналітичних центрів, освітніх установ тощо.
Загрузка ...
Оставить комментарий или два