Лісабонський договір: роз’яснення
Дек 3, 2009 Глобализация, Международное сотрудничество
Ця інформація дає стислий огляд основних новацій, запропонованих Лісабонським договором, що набув чинності 1 грудня 2009 року. Вона не є вичерпною; її також не варто розглядати як спробу юридичного аналізу. Вона є передусім орієнтиром для журналістів.
Також звертаємо вашу увагу, що повнішу інформацію про Лісабонський договір можна знайти у детальніших роз’ясненнях від Європейської Комісії.
Чому Європа потребує Лісабонського договору?
Європейський Союз 27 держав працював на основі правової бази, створеної лише для 15 країн. Для реалізації свого повного потенціалу Європейський Союз має модернізуватися та реформуватися.
Чи посилить Лісабонський договір голос Європи у світі?
Так, це буде одним із найбільших досягнень договору.
Колишні компетенції Високого представника у справах спільної зовнішньої та безпекової політики (ним був Хав’єр Солана) та Європейського Комісара у справах зовнішніх відносин (ці функції виконувала Беніта Ферреро-Вальднер) віднині об’єднуватимуться в одній посаді: Високому представникові із закордонних справ та безпекової політики, що водночас буде Віце-президентом Європейської Комісії. Ця посада перебуватиме одночасно і в структурі Ради ЄС (що представляє держави-члени Союзу), і в структурі Європейської Комісії. Ця новація зробить зовнішню політику ЄС послідовнішою, адже на зовнішній арені Союз буде представлено однією особою.
Чи послаблять ці зміни здатність держав ЄС провадити незалежну зовнішню політику?
Ні. До Європейського Союзу звертаються із проханням про дію, коли на міжнародній арені існує потреба у єдином у та послідовному голосі. Чимало питань зовнішньої політики найліпше розв’язуються у спільній роботі держав-членів ЄС та Європейського Союзу як наддержавної інституції. Однак Високий представник / Віце-президент Європейської Комісії діятиме у сфері зовнішньої політики тільки на основі рішень, ухвалених одностайно 27-ма державами ЄС – так само, як це відбувається нині.
Чи вестиме Договір до втрати Сполученим Королівством та Францією свого статусу постійного члена Ради Безпеки ООН?
Ні. Європейський Союз не є стороною Хартії ООН, і Лісабонський договір у жодний спосіб не змінює цієї обставини. Тому Сполучене Королівство та Франція продовжуватимуть бути постійними членами Ради Безпеки ООН, а всі інші держави-члени ЄС також збережуть свій статус у цій організації.
Як працюватиме Європейська служба зовнішньої дії?
Мета Європейської служби зовнішньої дії полягає в наданні допомог и Високому представникові / Віце-президентові Європейської Комісії здійснювати політику, передбачену її / його мандатом, у розвиткові та координуванні зовнішньої політики ЄС, у послідовному та ефективному поширенні європейських цінностей та інтересів в усьому світі.
Служба складатиметься з посадовців Секретаріату Ради ЄС, Європейської Комісії та дипломатичних служб держав-членів ЄС, а також з місцевих працівників та співробітників, що працюють за контрактами.
Від 1 грудня 2009 року Представництва Європейської Комісії в усьому світі перетворяться на Представництва Європейського Союзу та працюватимуть під керівництвом Високого представника ЄС / Віце-президента Європейської Комісії. Крім того, вони увійдуть до структури Європейської служби зовнішньої дії, щойно вона почне функціонувати.
Чи зміниться щось в оборонній сфері?
Держави-члени ЄС можуть самі вибирати, як далеко вони хочут ь піти, інтегруючись в оборонній сфері. Договір надасть змогу тим державам-членам ЄС, чий військовий потенціал відповідає вищим критеріям і які зв’язані одна з одною амбітнішими зобов’язаннями, налагодити «постійну структуровану співпрацю» в межах Європейського Союзу.
Чи створить Лісабонський договір Європейську армію?
Ні. Військові потужності залишаються у руках держав-членів ЄС. Відповідно до Договору, держави-члени ЄС мають надати в розпорядження Союзу свої військові потужності для реалізації спільної безпекової та оборонної політики ЄС. Однак у Договорі чітко сказано, що будь-які рішення у цій сфері ухвалюються тільки одностайно; будь-яка держава ЄС має право виступати проти таких операцій, а будь-які внески до них мають відбуватися добровільно.
Чи означатиме, що завдяки Лісабонському договорові ухвалення рішень у Європейському Союзі стане демократичнішим?
Так. Договір ясніше визначає розподіл влади між Європейським Союзом та державами-членами ЄС.
За деякими винятками, він перетворить процедуру спільного ухвалення рішень Радою ЄС (урядами держав-членів Союзу) та Європейським Парламентом (всенародно обраними депутатами) на головну процедуру ухвалення законодавчих рішень у ЄС. Договір посилює демократичний контроль у Європейському Союзі, надаючи більшої ролі і Європейському Парламенту, і парламентам держав-членів ЄС.
Чи призведе Лісабонський договір до створення європейської «наддержави»?
Ні, жодним чином. Він є міжнародним договором, узгодженим та ратифікованим кожною державою-членом ЄС. Держави-члени ЄС погодилися поступитися частиною свого суверенітету, однак влада та компетенція ЄС походить повною мірою від його держав-членів.
Чи зміниться розмір Європейської Комісії?
Спочатку передбачалося, що від 2014 року кіл ькість Комісарів буде зменшено. Однак у грудні 2008 року на засіданні Європейської Ради держави ЄС надали певні зобов’язання щодо Ірландії. Ці зобов’язання передбачали незмінність принципу, за яким кожна країна ЄС надсилатиме по одному Комісару до Брюсселя. Цей принцип може бути змінено тільки через одностайне голосування лідерів держав ЄС у Європейській Раді.
Чи зросте кількість сфер, де рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю?
Лісабонський договір істотно (на цілих 44 позиції) збільшує кількість сфер, де рішення ухвалюватимуться кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Іншими словами, у цих сферах держави-члени ЄС втрачають право вето. Серед них – сфера свободи, безпеки та юстиції (прикордонний контроль, надання притулку, імміграція, Євроюст та Європол), деякі питання у сфері спільної зовнішньої та безпекової політики, сфери енергетики, інтелектуальної власності, гуманітарної допомоги тощо.
Якою є роль нового президента Європейської Ради?
Лісабонський договір передбачає створення нової посади – «постійного» Президента Європейської Ради, що обирається самою Європейською Радою (лідерами держав-членів ЄС). Він або вона призначаються на строк у два з половиною роки, і відповідає не лише за головування у Європейській Раді, а і за зовнішнє представництво Союзу стосовно питань спільної зовнішньої та безпекової політики.
При цьому ротаційне головування держав-членів ЄС (по шість місяців для кожної) збережеться у рамках галузевих Рад Міністрів, за винятком Ради з закордонних справ, у якій головуватиме Високий представник / Віце-президент Європейської Комісії.
Європейський Союз чи Європейська Спільнота (Співтовариство)?
Від 1 грудня 2009 року поняття «Європейська Спільнота» («Європейське Співтовариство») зливається з поняттям «Європейський Союз». Відтак не буде жодної п отреби вживати поняття «Європейська Спільнота» («Європейське Співтовариство»). До Лісабонського договору Європейський Союз тримався на трьох Європейських Спільнотах.
Чи є Лісабонський договір вищим від національного права держав ЄС?
Декларація, вміщена до тексту Договору, підтверджує принцип примату права ЄС над правом держав-членів ЄС. Але у цьому немає нічого нового – подібний принцип є базовим принципом європейської інтеграції від самих її початків. Однак він застосовується тільки у сферах компетенції Договору та коли інституції ЄС діють у межах компетенцій, визначених правом ЄС.
Чи може держава вийти з Союзу?
Договір містить статтю про можливість вільного виходження держави-члена ЄС з Європейського Союзу. Це є новацією і чітким сигналом, що членство у Європейському Союзі є цілком добровільним.
Explaining the Treaty of Lisbon
The following memo gives an overview of the main innovations in the Treaty of Lisbon that enters into force on 1 December 2009. It is not exhaustive, and should not be seen as a legal analysis. It is meant only as a guide for journalists.
Why does Europe need the Lisbon Treaty?
The European Union (EU) of 27 members has been operating with rules designed for an EU of 15 Member States. To realise its full potential, the European Union needs to modernise and reform.
Will Europe’s voice in the world be stronger with the Lisbon Treaty?
Yes, this will be one of its major achievements.
The former functions of the High Representative for CFSP ha ve been combined with those of a Vice President of the Commission, creating a new institutional player with “two hats”. This will strengthen coherence in external action and raise the EU’s profile in the world, “putting a face” on the Union and bringing together Europe's external policy tools, both in policy development and policy delivery.
Do these changes weaken Member States ability to have an independent foreign policy?
No. The European Union is asked to act when a coherent voice is needed on the international stage. A range of foreign policy issues are best addressed by the Member States of the European Union acting together. However, the HR / VP will act in foreign policy matters on the basis of decisions taken unanimously by the EU 27 – as today.
Will the UK and France lose their seat as a permanent member of the UN Security Council if the amending Treaty goes through?
No. The European Union is not a party to the UN Charter and the Treaty does not change that in any way. Hence, the UK and France will continue to be Permanent Members of the Security Council and all Member States maintain their current status at the UN.
How will the European external action service (EEAS) work?
The purpose of the EEAS is to assist the HR/VP in fulfilling his/her mandate, developing and coordinating EU foreign policy, coherently and effectively projecting European values and interests worldwide.
The EEAS will be composed of officials from the Secretariat of the Council, the Commission and the diplomatic services of the Member States, as well as local and contract staff.
Commission delegations will become EU delegations on 1 st December 2009 and will work under the authority of the HR/VP and come within the structure of the EEAS, once this is up and running.
Does anything change on defence issues?
All Member States can individually choose how far they want to get invo lved in defence issues. The Treaty will enable those Member States whose military capabilities fulfill higher criteria and which have made more binding commitments to one another to establish «permanent structured cooperation» within the Union framework.
Will the Lisbon Treaty create a European army?
No. Military capabilities remain in national hands. It foresees that Member States shall make civilian and military capabilities available to the Union for the implementation of the common security and defence policy. However, it also makes clear that any decision in this area shall be adopted by unanimity; any Member State has the right to oppose such operations and all contributions to them will be on a voluntary basis.
Does the Lisbon Treaty make the decision-making process more democratic?
Yes. The Treaty establishes a clearer distribution of powers between the Union and the Member States.
It will generalise (although wi th some exceptions) the “co-decision” procedure involving the directly elected European Parliament and the Council comprised of national Ministers The Treaty strengthens the democratic control of the European Union with a stronger role for both the European Parliament and the national Parliaments.
Does the Lisbon Treaty create a European « Super-State »?
No, in no way. The Treaty is an international treaty which has been agreed and ratified by each and every Member State of the EU. Member States have agreed to share some of their sovereignty but the EU’s powers come entirely from Member States.
Does the size of the Commission change?
It had originally been foreseen that from 2014, the Commission would be reduce d in size. However, this has now changed following the commitments given to Ireland at the European Council of December 2008 which agreed that each Member State will continue to send a Commissioner to Brussels. This can only be ch anged by a unanimous decision of the European Council.
Will more decisions be taken by qualified majority voting?
The Treaty of Lisbon significantly increases (by 44) the number of cases where the Council may decide by qualified majority:
24 cases relate to legal bases in the EC and EU Treaties currently requiring unanimity, in particular concerning implementation of the area of freedom, security and justice (border controls, asylum, immigration, Eurojust, Europol), proposals under the CFSP made by the High Representative for Foreign and Security Policy at the request of the European Council, and the arrangements for monitoring the exercise of the Commission's executive powers («comitology»);
20 cases concern new legal bases, for example on the principles and conditions for operating services of general economic interest, the arrangements for protecting intellectual property, energy, humanitarian aid, civil protection, etc.
What is the role of the new President of the European Council's role?
The Treaty of Lisbon provides for the creation of a “permanent” President of the European Council, elected by the European Council. He/she will be appointed for a renewable term of 2 ½ years. He/she will not only be responsible for the chairmanship of the European Council, but also for the external representation of the Union on issues concerning CSFP.
Rotation between Member States on a 6-monthly basis will continue for the Presidency of sectoral Council formations, with the exception of the Foreign Affairs Council which will be chaired by the High Representative / Vice President of the European Commission.
European Union or European Community?
On 1 st December, the term European Community will merge into the European Union. There will be no need to refer to the European Community anymore.
Is the Treaty superior to national law?
A declaration in the Treaty confirms the primacy of EU law over the law of Member States. This is nothing new. It is a basic principle of European integration since its beginnings. It is clear that this only applies within the scope of the Treaty and when the institutions of the Union are exercising the competences conferred on them.
Can a member state withdraw from the Union?
The Treaty includes an article on voluntary withdrawal of a member state from the Union. This is new and a clear indication that being a member of the Union is a voluntary act.
Learn more >>


Оставить комментарий или два